БАГАТОБАРВНА РОЖА
Коли на землю приходять теплі дні середини літа і рясні квіти липи розливають у повітрі п'янкий запах медвяного нектару, в багатьох українських селах перед веселими білими хатами здіймаються височенні різнобарвні заквітчані свічки. На прямостоячих міцних стеблах вище людини підіймаються густі колосоподібні суцвіття з великими п'ятипелюстковими чи махровими квітками. Пелюстки квіток бувають найрізноманітніших барв і відтінків: білі, жовті, рожеві, кремові, темно-пурпурові, кармінові, бузкові, фіолетові і навіть майже чорні. Є багато перехідних відтінків дуже ніжних, пастельних чи яскравих, в квітки із смугастими пелюстками або навіть з бахромою інших кольорів. Рослини рясно цвітуть майже все літо. Це одна з дуже популярних декоративних рослин нашого народу — рожа рожева або шток-роза (Alcea rosea L.) з родини мальвових. У народі її ще називають городня рожа, рожа городова. чорна рожа, черепеня, а подекуди зовсім неправильно — мальва. Походить вона з Малої Азії і широко введена в культуру в Південній Європі, Середземномор'ї, на Кавказі, в Середній. Азії. До нас рожа рожева прийшла у XVIII столітті і завдяки високій декоративності, тривалості цвітіння і справді райдужній барвистості квіток дуже полюбилась нашому народові, особливо в степовій та лісостеповій зонах України. Важко собі уявити південне українське село минулого без височенних багатоколірних суцвіть на фоні білолицих хатин та плетених тинів.
Любов до цих прекрасних квітів збереглася до наших днів. їх садять не тільки в садках, на клумбах. Ними обсаджують на чималих відрізках асфальтовані стрічки доріг. Святковий настрій охоплює людину, коли обабіч дороги стоїть стіною справжнісінька квітобарвна райдуга різноколірних пелюсток цвіту рожі.
Сорт рожі з чорно-фіолетовими і темно-багряними квітками спеціально культивується на плантаціях. Зібрані та висушені квітки містять у собі цілющий слиз, дубильні речовини, альтеїн, антоціанову барвну речовину тощо. Використовуються як ліки при захворюваннях дихальних та травних шляхів. Крім того, дуже гарний темно-пурпуровий барвник використовується в харчовій промисловості та для підфарбування вин.
На українській землі у дикому стані ростуть менш відомі близькі родичі шток-рози. Взагалі рід рожа (Alcea) нараховує близько шестидесяти видів, поширених переважно в східній частині Середземномор'я. Половина з них зростає в колишньому Радянському Союзі, а на Україні, крім західних областей, зокрема в Степу і в Південному та Гірському Криму поширена рожа зморшкувата (Alcea rugosa Alef.). Цей вид росте на степових ділянках, схилах балок, виходах вапняків і сланців, солончаках, галявинах, серед чагарникових заростей і навіть як бур'ян на полях та узбіччях доріг. В народі його називають жовта рожа або дика рожа. Це багаторічна рослина з прямостоячими стеблами понад метр заввишки. Стеблові листки п'яти-семилопатеві. Великі квітки по одній-дві в пазухах верхніх листків зібрані у колосоподібні суцвіття. Пелюстки їх жовті з бурими жидками при основі, а коли відцвітають і в'януть, то зеленіють, а потім чорніють. Цвіте рожа від середини літа і до осені.
Ця високоросла рослина з великими гарними квітками з успіхом може бути використана як декоративна рослина, що добре витримує посуху. Придатна для таких же насаджень, що і шток-роза, а при схрещуванні.
3 нею може дати віяло гібридних форм, до того ж сама рожа зморшкувата є дуже мінливим видом.
Значно рідша багаторічна рожа Гельдрайха (Alcea heldreichii Boiss.) з ліловими або лілово-фіолетовими квітками. Вона поширена на півдні степової зони в Причорномор'ї і зростає по вапнякових відслоненнях. А по гранітних відслоненнях півдня України зрідка зростає ще багаторічна рожа бліда [Alcea pallida (Waldst. et Kit.) Bess.] з рожевими і при основі жовтуватими пелюстками квітів. Бажаючі можуть і цих дикунів залучити в культуру і зайнятись цікавою й захоплюючою роботою по міжвидовій гібридизації та виведенню нових декоративних форм цих квітів.
Рожі дуже гарний вигляд мають у групових насадженнях. Завдяки своєму високому ростові здатні прикривати і декорувати глухі стіни, загорожі. Нехай же не виводяться на присадибних квітниках, у садах і парках улюблені квіти наших предків — барвисті рожі.
По материалам книги:
Квіти дванадцяти місяців. Б.В.Заверуха
